СЛУЖИ́ТЕЛЬ (СЛУЖНИ́К) ЦЕ́РКВИ (КУ́ЛЬТУ)
служи́тель (служни́к) це́ркви (ку́льту) — особа духовного звання (у множині — духівництво).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 552.
Смотреть больше слов в «Жайворонку. Знаках української етнокультури»
СЛЬО́ЗИ →← СЛУЖЕ́БНИК